- інквізитор
- —————————————————————————————інквізи́торіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
інквізитор — а, ч. 1) іст. Суддя або член суду інквізиції. 2) перен. Той, хто навмисно завдає кому небудь великих страждань; дуже жорстока людина, мучитель … Український тлумачний словник
інквізиторський — а, е. 1) іст. Прикм. до інквізитор 1). 2) перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий … Український тлумачний словник
мучитель — (той, хто мучить когось), кат, катюга, розпинатель, деспот, тиран, інквізитор; живоїд, живодер, живолуп Пор. недолюдок … Словник синонімів української мови